Натхненне -

Де твоя мама? Вона тихо відповіла: — “Пішла додому… без мене”. Маленька не називала свого імені, лише повторювала: «Мама сказала сидіти тут».

Мої батьки — Марина та Андрій — усе життя прожили у невеликому селі. Вони були звичайною, доброю родиною: мама — медсестра у сільській амбулаторії, тато — колишній водій, який після інфаркту працював удома

Не встигла навіть отямитись, як у трубці пролунав владний жіночий голос: — То чого це ти досі спиш? Сніданок синові хто буде готувати?

Ірина познайомилась з Владом зовсім випадково — на гучній вечірці у спільних друзів. Він одразу звернув на неї увагу: спокійна, впевнена, з тією м’якою усмішкою, яка не потребує слів.

Він тебе не пам’ятає. І не треба. Ми сказали, що ти працюєш за кордоном. Ірина стояла, не знаючи, що сказати. Хотіла впасти перед сином на коліна

Коли вони познайомились, Ірина тільки-но закінчила університет, а Дмитрові вже було тридцять. Він мав власну справу, був розсудливим, упевненим, і здавався їй дорослим світом, у який так хотілося втекти

de-tvoya-mama-vona-tyho-vidpovila-pishla-dodomu-bez-mene-malenka-ne-nazyvala-svogo-imeni-lyshe-povtoryuvala-mama-skazala-sydity-tut

Де твоя мама? Вона тихо відповіла: — “Пішла додому… без мене”. Маленька не називала свого імені, лише повторювала: «Мама сказала сидіти тут».

Не встигла навіть отямитись, як у трубці пролунав владний жіночий голос: — То чого це ти досі спиш? Сніданок синові хто буде готувати?

Він тебе не пам’ятає. І не треба. Ми сказали, що ти працюєш за кордоном. Ірина стояла, не знаючи, що сказати. Хотіла впасти перед сином на коліна

budynok-zaris-buryanamy-teplyczya-zavalylasya-z-dahu-znyati-zholoby-a-v-kimnatah-haos-na-pidlozi-plyamy-rechi-valyayutsya-u-kutku-dytyachyj-vizok-yakyj-uzhe-nikomu

Будинок заріс бур’янами, теплиця завалилася, з даху зняті жолоби, а в кімнатах — хаос. На підлозі — плями, речі валяються, у кутку дитячий візок, який уже нікому не потрібен. — Доню, як ти могла? — лише це я змогла вимовити

hochesh-pofarbuvaty-kuhnyu-bilymo-yak-zavzhdy-hochesh-zasmiyatysya-golosno-shho-ty-vereshhysh-yak-divka-zhyttya-pid-odnym-dahom-z-nym-to-yak-zhyty-na-postu-za

Хочеш пофарбувати кухню? «Білимо, як завжди». Хочеш засміятися голосно? «Що ти верещиш, як дівка?» Життя під одним дахом з ним — то як жити на посту: завжди насторожі, завжди винна

РАССЧИТАТЬ ОПТИМАЛЬНОЕ КОЛИЧЕСТВО КАЛОРИЙ

Імперіал

Метрична

Основна інформація

Стать

Вік

років

Вага

фунт

Ріст

футів

дюйм

Ціль

Рівень активності

Сидячий образ життя Легкий Середній Активний Дуже активний Екстра активний

Введіть свою електронну адресу для результатів:

PRO | Хмара | Від BLV

Я звернулася до мами з проханням про допомогу. А мама сказала, що вона мене виростила, а якщо я вирішила народжувати, то це мої материнські проблеми. Саме так колись з нею вчинили мої дідусь і бабуся. Але хіба ж я в тому винна?

449

Закохалася в студента і думала, що так буде завжди. Як шкода, що тоді я прийняла таке нерозумне рішення

291

Дорогі родичі коли ми були без зарплати ви всі зникли, кожен хто приходить з вас чекає від нас пишного стола, шашлик, розваги, а самі не принесете і шоколадки за 20 грн.

363

Моя мама і свекруха дружили до тих пір, поки свекруха не почала ставитися до мами зневажливо. Тепер я думаю, що ж саме свекрусі було потрібно від мами,чому вона себе так поводила.

329

Пішла в супермаркет за продуктами, у висновку отримала купу дорікань про те що я погана мама

337

koly-cholovik-vyrishyv-pity-z-rodyny-ya-jomu-dozvolyla-bo-znala-i-viryla-shho-vin-povernetsya-tak-i-stalosya-odnogo-vechora-vin-podzvonyv-i-ziznavsya-ya-dumav-shho-meni-brakuye-svobod

Коли чоловік вирішив піти з родини, я йому дозволила. Бо знала і вірила, що він повернеться. Так і сталося. Одного вечора він подзвонив і зізнався: — Я думав, що мені бракує свободи. Але насправді мені бракує дому. Твоїх котлет по неділях.

5.9к.

Хотіла сходити на каву з хлопцем за його рахунок, але хлопець виявився іншим..

289

Відчинила двері — і одразу помітила: Артем вдома. Але поруч із його кросівками стояли жіночі туфлі, а на вішаку — пальто, яке точно було не моїм.

255

Моя подруга завагітніла від хлопця, але той від почутого одразу ж зник безвісті, скільки Настя не телефонувала, навіть знайшла адресу де орендував квартиру, але все марно, він зник з її сліду.

486

Запросила своїх подруг на новосілля вважала що вони найкращі й найщиріші гості але все виявилось не так вони заздрісно обговоювали мене та мого чоловіка

238

Олесю ти що не в курсі твій батько в будинку пристарілих, Андрій на минулому тижні завіз, батько приходив попрощатися, шкода Івана Петровича,- коли почута ці слова від сусідки, в мене аж мову відняло, не могла повірити

420

Несподіване диво під час пологів: як моя сім’я прийняла темношкіру донечку, яка народилася на очах досвідченої акушерки. Я не знала, що вона народиться такою, і згодом з’ясувалося, що це коріння від батьків мого чоловіка

403